Що таке АА?

Анонімні Алкоголіки це міжнародне Товариство чоловіків та жінок, які мають проблему з алкоголем. Товариство є непрофесійним, самостійним само себе утримує, багатонаціональним, аполітичним, і знаходиться майже всюди. Воно не має вимог щодо віку або освіти. Членство є відкритим для будь-кого, хто бажає зробити щось стосовно своєї проблеми з алкоголем.

Цілеспрямованість та інші проблеми,  окрім алкогольних

Деякі професіонали говорять про алкоголізм і наркозалежність як «залежність до речовини» або «хімічну залежність». Тому інколи не-алкоголікам представляють АА і заохочують їх відвідувати збори АА. Не-алкоголіки можуть відвідувати збори АА, як спостерігачі, однак лише ті, хто має проблеми з алкоголем, можуть відвідувати закриті збори АА.

Головною метою АА є донесення послання до алкоголіків, котрі шукають допомоги. Майже кожен спосіб лікування алкоголізму намагається допомогти алкоголіку залишатися тверезим. Незважаючи на шлях, якого ми дотримуємося, ми усі маємо за мету ту саму ціль – одужання алкоголіка. Разом, ми можемо зробити те, чого ніхто з нас не зміг би досягнути сам. Ми можемо бути джерелом особистого досвіду та системою постійної підтримки для одужуючих алкоголіків.

Як члени АА підтримують тверезість

Програма одужання в АА передбачає повне утримання від алкоголю. Члени просто утримуються від першої чарки, кожного разу на один день. Тверезість підтримується завдяки обміну досвідом, силою і надією на зібраннях групи та при послідовному виконанні Програми Дванадцяти Кроків, що пропонуються як Програма одужання від алкоголізму.

Програма одужання АА 

Здається, що відносний успіх програми АА є результатом того, що алкоголік, котрий більше не п’є, має виняткову здатність “достукатися” та допомогти тому, хто випиває безконтрольно. В найпростішому значенні, програма АА діє тоді, коли алкоголік, що одужує, переказує історію свого проблемного пиття, описує тверезість, яку знайшов або знайшла в АА, і запрошує нову людину приєднатися до неформального Товариства. Основа запропонованої програми особистого одужання міститься в Дванадцяти Кроках, що описують досвід перших членів Спільноти. Анонімні Алкоголіки не є релігійною організіцією – тут немає догм. Одна духовна пропозиція – це “сила, могутніша ніж я сам” і навіть це поняття не нав’язується нікому. Новачки, які намагаються працювати за програмою, наскільки це є можливим, якнайкраще можуть розповідати про поступовий початок досвіду, який змінює.

Чи АА є релігійною організацією?

Ні. І воно не пов’язанне з будь-якою релігійною організацією.

Але там дуже багато говориться про Бога, чи не так?

Більшість членів АА вірять, що ми знайшли вирішення нашої проблеми з питтям не через особисту силу волі, а через силу, могутнішу за нас. Однак, кожен визначає цю силу, як він чи вона бажають. Багато людей називають її Бог, інші думають, що це група АА, ще інші – не вірять у неї взагалі. В АА є місце для людей з усіма відтінками віри та невіри.

Поточна чисельність

З 1-ого січня 2016 р. вважалося, що було 117 748 груп АА і більше 2 000 000 членів АА у 181 країнах світу.

Чим займається АА?

  1. Члени АА діляться своїм досвідом з будь-ким, хто шукає допомоги у вирішенні проблеми з алкоголем; вони здійснюють особисте служіння, один на один, або “спонсорство” алкоголіка, який приходить в АА незалежно звідкіля.
  2. Програма АА, викладена у наших Дванадцяти Кроках, пропонує алкоголіку спосіб розвивати життя, яке дає задоволення без алкоголю.
  3. Цю програму обговорюють на зборах груп АА:

а. Відкриті спікерські збори – доступні для алкоголіків і не-алкоголіків. (Відвідування відкритих зборів – це найкращий спосіб дізнатися, що таке АА, чим воно займається, а чим ні). На спікерських зборах, члени АА “розповідають свої історії”. Вони описують свої пережиття стосовно алкоголю, як вони прийшли в АА, та як їхнє життя змінилося завдяки Анонімним Алкоголікам.

б. Відкриті “дискусійні” збори – один член коротко розповідає про свій алкогольний досвід, і тоді веде обговорення про одужання в АА, або будь-яку іншу проблему, пов’язану з алкоголем, запропоновану будь-ким. (Закриті збори є для членів АА або тих, хто має проблему з алкоголем).

в. Закриті “дискусійні” збори – ведуться як відкриті “дискусійні” збори, але вони тільки для алкоголіків або перспективних членів АА.

г. Збори по Кроках (зазвичай закриті) – обговорення одного з Дванадцяти Кроків.

ґ. Члени АА також відвідують та ведуть збори АА у виправних закладах та реабілітаційних центрах.

д. Членів АА також можуть запросити провести інформаційні збори про АА, які не вважаються звичайними зборами АА.

Чим не займається АА

АА: не формує початкову мотивацію у алкоголіків до одужання;

– не вишукує членів;

– не займається дослідженнями та не фінансує їх;

– не веде списків присутніх або історій хвороб;

– не входить до “рад” громадських установ (хоча члени АА, групи і службові центри часто співпрацюють з ними);

– не стежить і не намагається контролювати своїх членів;

– не встановлює медичних чи психологічних діагнозів та не визначає прогнозів;

– не забезпечує детоксикацію, реабілітацію або послуги з догляду, госпіталізацію, ліки, або будь-яке медичне або психіатричне лікування;

– не проводить релігійних служб або не влаштовує/фінансує реколекцій;

– не займається навчанням про алкоголь;

– не забезпечує житлом, продуктами, одягом, роботою, грошима чи будь-якими іншими благами і не надає соціальної допомоги;

– не надає консультацій з сімейних питань або стосовно роботи чи професії;

– не приймає ніяких грошей за свої послуги, та ніяких пожертвувань з інших, окрім АА, джерел;

-не надає рекомендаційних листів для комісій з умовно-дострокового звільнення, адвокатів, працівників суду, соціальних установ, працедавців тощо.

Чому Анонімні Алкоголіки “анонімні”

Анонімність – духовна основа АА. Це дисциплінує Товариство, щоб керувати собою, опираючись швидше на принципи, ніж на особисті інтереси. Анонімність виконує дві різні, але однаково важливі функції:

  • На особистому рівні анонімність забезпечує захист для всіх членів від ідентифікації їх як алкоголіків, безпеку, яка часто має особливе значення для новачків.
  • На публічному рівні у пресі, радіо, телебаченні, фільмах та інших засобах масової інформації, таких як інтернет, анонімність підкреслює рівність у Товаристві всіх членів, ставлячи гальма тим, хто в іншому випадку міг би використовувати свою належність до АА для досягнення визнання, влади або особистої вигоди.

З найперших днів АА пообіцяло особисту анонімність всім тим, хто відвідує його збори. Оскільки його засновники і перші члени самі були одужуючими алкоголіками, то вони знали з власного досвіду, як соромилися більшість алкоголіків свого пиття, як боялися вони публічного розголосу. Соціальне тавро алкоголізму було гнітючим і ті перші члени АА визнали, що зміцнювати гарантію конфіденційності було необхідністю, якщо вони прагнули досягти успіху у тому, щоб приваблювати інших алкоголіків і допомогати їм досягти тверезості.

Протягом років анонімність виявилася одним із найбільших дарів, що АА пропонує страждаючим алкоголікам. Без неї більшість ніколи б не відвідали їх перших зборів. Хоча тавро зменшилося в деякій мірі, більшість новачків все ще бачать визнання їх алкоголізму настільки болючим, що це можливо лише у захищеному середовищі. Анонімність суттєва для цієї атмосфери довіри і відкритості.

Як починалося АА

АА розпочало свою історію в 1935 році, як результат зустрічі Білла В., нью-йоркського біржового маклера, і доктора Боба С., хірурга з міста Акрон у штаті Огайо, які були “безнадійними” п’яницями. До того часу, Білл і доктор Боб відвідували Оксфордські групи, “неалкогольне” за своєю суттю товариство, в якому наголос був на універсальних духовних цінностях у щоденному житті. Під цим духовним впливом, як також з допомогою від давнього друга Еббі Т., Білл став тверезим і залишався ним завдяки тому, що працював з іншими алкоголікама, хоча ні один з них не став тверезим.

Тим часом, доктору Бобу участь у Оксфордській групі не допомогла достатньо, щоби він осягнув тверезість. Зустріч доктора Боба з Біллом одразу вплинула на нього. Цього разу він опинився обличчям до обличчя з людиною, яка страждала, як і він, та одужала. Білл підкреслював, що алкоголізм – це хвороба розумова, емоційна та тілесна. Білл дізнався цей важливий факт від доктора Вільяма Д. Сілкворта, у кого Білл часто лікувався. Хоча він був лікарем, доктор Боб не знав, що алкоголізм – це хвороба. Реагуючи на переконливі поняття Білла, він невдовзі став тверезим і більше не запив.  Установча іскра АА була запалена. Обидва алкоголіки почали відразу працювати з алкоголіками в лікарні в Акроні, і один чоловік швидко повністю досяг тверезості. Хоча вони ще не називали себе Анонімними Алкоголіками, ці троє чоловіків створили ядро першої групи АА. Восени 1935 року друга група АА була створена в Нью-Йорку, а у 1939 році третя з’явилася у Клівленді.  Пройшло більш ніж чотири роки щоби з цих трьох груп вийшло 100 тверезих алкоголіків. В першіq половині 1939 року Товариство видало свій основний підручник, Анонімні Алкоголіки. Ця книга, написана Біллом, пояснює філософію та методику АА, ядром якої були відомі нам зараз Дванадцять Кроків одужання.

Від того ж часу, АА продовжувало зростати з появою автономних груп, спочатку в Сполучених Штатах і Канаді, а потім і у всьому світі.

Допомога алкоголікам

Головна мета АА – це доносити свою звістку до алкоголіків, котрі шукають допомоги. Майже кожен спосіб лікування алкоголізму намагається допомогти алкоголіку залишатися тверезим. Незважаючи на шлях, якого ми дотримуємося, ми усі маємо ту саму ціль на меті – одужання алкоголіка. Разом, ми можемо зробити те, чого ніхто з нас не зміг би осягнути сам. Ми можемо бути джерелом особистого досвіду та системи постійної підтримки для алкоголіків, що одужують.